УСПІХНИСЬ!ЗНОВУ зРАДА - НАЦІОНАЛЬНА зРАДА
Голова Нацради підписав наказ про затвердження нових зразків заяв про видачу і переоформлення ліцензій
Національна
рада затвердила нові зразки заяв про видачу (продовження),
переоформлення та видачу дубліката ліцензій на мовлення. Відповідний
наказ підписав голова регуляторного органу Володимир Манжосов сьогодні,
20 серпня, повідомила прес-служба Нацради.
Як повідомляв раніше голова Національної ради, зі зразків заяв вилучено графу «Мова(и), якою(ими) вестимуться передачі (%)».
Документи
було підготовлено у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про
засади державної мовної політики», а також зважаючи на неодноразові
звернення суб'єктів господарювання.
Представників
Національної ради в областях, містах Києві та Севастополя зобов'язано
довести до відома керівників телерадіоорганізацій інформацію про
можливість переоформлення ліцензій на мовлення.
Зразки заяв розміщено на сайті Національної ради.
Закон «Про засади державної мовної політики» було ухвалено 3 липня в редакції першого читання.
Голосування за закон відбувалося з порушенням норм регламенту, про що
заявили представники опозиції. Голова Верховної Ради Володимир Литвин підписав закон 31 липня, а Віктор Янукович - 8 серпня.
Відповідно
до закону телерадіоорганізації України можуть на власний розсуд вести
мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин, а
обсяги мовлення мають визначатися самими мовниками.
Трансляція
аудіовізуальних творів повинна здійснюватися мовою оригіналу або із
дублюванням, озвученням чи субтитруванням державною мовою, регіональними
мовами або мовами меншин на розсуд ТРО. При наявності технічних
можливостей телерадіоорганізації здійснюють трансляцію аудіовізуальних
творів кількома мовами, забезпечуючи вільний вибір для споживачів мови
цих творів.
Також у законі сказано, що «держава
гарантує свободу прямого прийому радіо- і телепередач із сусідніх
країн, які транслюються такими самими або схожими до державної мови або
до регіональних мов й мов меншин України мовами, і не перешкоджає
ретрансляції радіо- і телепередач із сусідніх країн, які випускаються в
ефір такими мовами, а також забезпечує свободу виявлення поглядів і
вільне поширення інформації друкованих засобів інформації такими мовами».
Як писав у статті для «Телекритики»
керівний партнер юридичної компанії Jurimex Юрій Крайняк, у випадку
підписання закону українська мова може зникнути з телерадіоефіру
взагалі.
«Телекритика»
2 коментарі:
Центральна виборча комісія (ЦВК) в присутності політичних сил і ЗМІ провела жеребкування серед політичних партій щодо їх порядкового номера у виборчих бюлетенях.
Члени Комісії затвердили результати голосування одноголосно, пише ubr.ua. Зокрема:
Партія "Українська платформа "Собор "- № 1 у виборчому бюлетені.
Соціалістична партія України (СПУ) - № 2 у виборчому бюлетені.
Комуністична партія України (КПУ) - № 3 у виборчому бюлетені.
Партія "Рідна Вітчизна" - № 4 у виборчому бюлетені.
Партія "Російський блок" - № 5 у виборчому бюлетені.
Партія "Україна Веред" - № 6 у виборчому бюлетені.
ВО "Громада" - № 7 у виборчому бюлетені.
Українська національна асамблея - № 8 у виборчому бюлетені.
Ліберальна партія України - № 9 у виборчому бюлетені.
Партія "Нова політика" - № 10 у виборчому бюлетені.
ВО "Свобода - № 11 у виборчому бюлетені.
Партія "Зелена планета" - № 12 у виборчому бюлетені.
Партія пенсіонерів України - № 13 у виборчому бюлетені.
Наша Україна - № 14 у виборчому бюлетені.
Політична партія "Зелені" - № 15 у виборчому бюлетені.
Партія зелених України - № 16 у виборчому бюлетені.
Партія "УДАР" - № 17 у виборчому бюлетені.
Партія "Україна майбутнього" - № 18 у виборчому бюлетені.
ВО "Батьківщина" - № 19 у виборчому бюлетені.
Партія регіонів (ПР) - № 20 у виборчому бюлетені.
Народно-трудовий союз України - № 21 у виборчому бюлетені.
"Радикальна партія" - № 22 у виборчому бюлетені.
У виборчому бюлетені по багатомандатному округу буде 22 позиції, якщо не проведе з´їзд котрась із цих партій і не прийме рішення про скасування реєстрації своїх кандидатів. Але більше 22 позицій вже точно не буде. Відзначимо також, що з виборчого бюлетеня прибрали пункт "Проти всіх".
Парламентські вибори пройдуть 28 жовтня.
Коментуючи рішення Нацради прибрати із ліцензій на мовлення графу "мови" такий собі Коротков – як на мене, то це для журналістів журфаку справжній взірець того, яким не може бути журналіст – посилається на норму ерзац-закону "Януковічя-Калєснічєнка-Ківалава" про те, що власники телекомпаній самі визначають мову трансляції.
Не помітити іншого речення в тій же самій статті можна лише в двох випадках, або коли тобі повилазило, або коли на місці журналістської совісті виріс біло-блакитний хрін. Теле- та радіокомпанії мову обирають не від балди, а відповідно "чисельності мовних груп".
Мовні групи визначаються за кількістю осіб, які дану мову визнають рідною. То досить однієї завивини, щоб вирахувати на основі результатів перепису 2001 року, що на загальнонаціональних телеканалах частка української мови має становити близько 70%. Це, звичайно, суперечить духу цього так званого закону, але винищувачі української тут дали маху. Норма є, і за її дотриманням не може стежити ніхто інший, як Нацрада. А якщо вона, замість того, влізла в піар-ігрища Партії регіонів, то всі ці манжсові мудраки хай ідуть геть із Нацради на роботу в партійний штаб.
Дописати коментар