Юджин Філд: Найбільшими зi спійманих риб завжди бувають ті, що зірвалися з гачка.

РИБНІ МІСЦЯ РІВНЕНЩИНИ

Свято відзначають щороку, починаючи з 1985 року. Риболовля багато століть є однією з найбільш улюблених розваг людства. Цей вид спілкування з природою захопив мільйони людей у різних країнах світу. Тому Всесвітній день рибальства — це спосіб духовного єднання всіх людей, які пов'язані з цією розвагою.

Всесвітній день рибальства, звичайно ж, відзначається на природі з вудкою в руках. Багато людей вважають цей день своїм професійним святом, оскільки рибальська й рибопереробна промисловість у сучасному світі дуже розвинені. Праця рибалки незамінна й необхідна для всього людства, тому що рибні продукти — один з найулюбленіших видів їжі людей. Всесвітній день рибальства придумали для того, щоб віддати належне рибалкам і співробітникам всієї рибальської промисловості.

ВОЗНЕСІННЯ ГОСПОДНЄ!

На Рівненщині 24 травня відзначають Вознесіння Господнє

ВЕЛИКДЕНЬ

Чи є на світі щось гарніше за великодній світанок! З давніх-давен цілюща і незрадлива сила вступає в кожного, хто зустріне його. Чи зможе художник змалювати отакий великодній світанок? Щоб і невидима весна ішла щойно зазеленілою травою, щоб і сонечко, мов жива надія, і щоб землиця дихала барвінком хрещатим, і щоб росиця падала з нього, мов світла сльоза?.. А дзвони над селом не дзвонять, а виспівують на весь світ велику радість: Христос воскрес! Люди не сплять, вони чекають цієї радості і йдуть їй назустріч до церкви. З уст в уста передається щаслива вість: „Христос воскрес! – Воїстину воскрес!” І чує земля християнську радість та й тішиться у весняному розмаї разом з людьми. Яка це чудова і світла пора, коли село йде на Великдень до церкви! А церква і довкола церкви – неначе великий живий квітник. І рід коло роду, і все як з давніх-давен.
Охрещена понад тисячу літ тому Русь-Україна щиро повірила, що саме у таку гожу весняну днину мусів воскреснути Христос! Бо інакше чому тоді воскресає українська земля? Чому проростає зеленими списами трава і тягнеться до сонця! А воно – божественне!– огріває її. Небесна благодать поливає телим цілющим дощиком – і всяке насіння тріскає від радості народження життя…
Ми – християни і один у нас Бог. Однією нероздільною любов’ю славім Його, бо він благословляє нас на взаємну християнську любов і милосердя. Одна Україна у нас, для якої на світі живемо. Вірмо. Що й вона воскресне і загомонить іще над світом наша слава. Христос воскрес! Воїстину воскрес!

«ПІДПРИЄМСТВО»тм. ©Україна, Рівне, creative initiative group, 2011 рік

ПУРИМ פורים Purim

Пурим / Purim / פורים

Сегодня начнется самый веселый еврейский праздник – Пурим

СВЯТО ВОСЬМОГО ЧИСЛА БЕРЕЗНЯ

«Між чоловіком і жінкою постійно відбувається справжня війна!»(Подкаст)

СЛУХАТИ - Україна стала 64-ю в рейтингу прав жінок – Social Watch

Водночас із офіціозним пропагандистським відзначенням Міжнародного жіночого дня в СРСР існував паралельний світ інтимного, неофіційного. Одним із виразів цього був самвидав. Він був не тільки політичний, але й часто дуже наближений до низьких міщанських потреб радянської людини. Іноді ці картинки вироблялися в колі родини, іноді для "корпоративного" вжитку на підприємствах, а іноді на них і заробляли (нелегально, звичайно ж). Зараз ці саморобні поштівки здаються наївними і смішними, але наші бабусі були щасливі отримати такий маленький знак чоловічої уваги.

youtube.com/carnaval

Google організує YouTube-трансляцію бразильського карнавалу

Прямі включення із традиційного карнавалу у Бразилії транслюватимуться на спеціальному каналі у YouTube.

Трансляція на каналі youtube.com/carnaval відбуватиметься з 16 до 21 лютого, повідомляється у Official Google Blog. Це будуть відеовключення з першої столиці Бразилії – Сальвадору.

Хрещення Господнє

Хрещення Господнє (Богоявлення) (грец. Theophaneia або Epiphaneia), християнське свято, присвячене згадці про Хрещення Ісуса Христа у водах Йордану. В Православній Церкві входить до числа великих Двонадесятих неперехідних свят. Святкується 19 січня у православних церквах і 6 січня у католицькій церкві.

Зміст свята

Про Хрещення Господнє оповідається в усіх чотирьох Євангеліях (Матвій 3:13-17; Марк 1:9-11; Лука 3:21-23; пор. Іван 1:33-34). На 30-му році Свого життя, перед виходом на проповідь, Ісус прийшов на ріку Йордан, де Іван Хреститель, проповідуючи покаяння у гріхах, хрестив народ, і зажадав, щоб той хрестив Його. Коли Ісус Христос вийшов із води і молився, відкрились небеса, і Дух Святий у вигляді голуба зійшов на Нього і почувся голос: «Це Син Мій Улюблений, що Його Я вподобав!» (Матвія 3:17). Свято Хрещення називається також Богоявленням, оскільки при Хрещенні Господа явилась Божественна Трійця: Бог Отець (що глаголив про Сина), Син Божий (що хрестився від Івана і засвідчений від Бога Отця) і Дух Святий (що зійшов на Сина у вигляді голуба).

Історія свята

Свято Хрещення (Богоявлення) почало святкуватись в III ст. Перша згадка є в «Строматах» Климента Александрійского, який пише, що послідовники Василида святкують Хрещення Спасителя і називають його Богоявленням, так як, на їх думку, Христос став Сином Божим саме від часу хрещення і сходження на Нього Святого Духа. З цього випливає, що у православних в Александрії за Климента цього свята ще не було. В III ст. свято розповсюджується. Згідно «Заповіта Господа нашого Ісуса Христа» (III ст.), церковний рік обмежувався лише трьома святами: Паскою, П'ятидесятницею і Богоявленням, у святкуванні якого православні бачили інший зміст, аніж послідовники Василида.


Свято Богоявлення було довгий час пов'язане зі святом Різдва Христового. Згідно «Апостольских постановлень» (Сірія, V ст.) (кн. V, 3; кн. VIII, 33) і древнього коптського календаря, це свято посвячене Хрещенню Господньому; Єфрем Сірін (IV ст.) у гімнах на Богоявлення також говорить про хрещення Христове. Майже для всього Сходу до кінця IV ст. — це свято в честь Різдва Христового (що випливає, зокрема, з опису Богоявлення в Єрусалимі у аквитанської паломниці Сільвії, кінця IV ст). Навіть після того, як на Сході, під впливом Заходу, Різдво було відділене від Богоявлення, воно часто мало ім'я Богоявлення (наприклад, у Василя Великого, Григорія Богослова та ін.). Проти цього ототожнення був Іоанн Золотоустий: «Не той день, в який родився Спаситель, належить називати явленням, але той, коли Він хрестився, не після народження Він став всім відомим, але коли хрестився». Одночасно з розділенням свят Різдва і Хрещення в IV ст. на Сході до 6 січня було приурочено хрещення оголошених, у зв'язку з чим виник звичай особливого вшанування води, освяченої цього свята для їх хрещення. Тому свято отримало також назву Просвітлення, свята квітів, оскільки Спаситель явився просвітити «тих, що сидять в пітьмі і місці смертному» (Матвій 4:16).

Це свято по-іншому ще називають Богоявленням, бо в цей день було явлення Пресвятої Тройці, особливо ж – явлення Божества Спасителя, Який урочисто приступив до Свого спасительного служіння.
Свято Хрещення Господнього відзначається так само, як і свято Різдва Христового. Напередодні відправляються Царські часи, літургія Василія Великого і всенічне бдіння, яке починається великим повечір'ям. Особливість цього свята складають два великі водоосвячення, так названі на відміну від малого, бо мале водоосвячення може здійснюватися в будь-який інший час.
Перше велике водоосвячення буває напередодні свята у храмі, а друге – в саме свято просто неба на річках, ставках, біля криниць. Перше, у давнину, звершувалося для хрещення оголошених і вже згодом було перетворено на спомин про хрещення Господнє: друге ж, мабуть, пішло від давнього звичаю єрусалимських християн у день Богоявлення виходити на річку Йордан і тут споминати хрещення Господнє. Тому й у нас Богоявленський хресний хід має найменування хресного ходу на Йордан.

ДВАНАДЕСЯТІ СВЯТА

Різдво Христове – 7 січня за н. ст.

Хрещення Господнє (Богоявлення, Водохреща) – 19 січня за н. ст.

Стрітення Господнє – 15 лютого за н. ст.

Благовіщення – 7 квітня за н. ст.

Преображення Господнє – 19 серпня за н. ст.

Різдво Пресвятої Богородиці – 28 серпня за н. ст.

Успіння Богородиці – 28 серпня за н. ст.

Воздвиження Хреста Господнього – 27 вересня за н. ст.

Введення в храм Пресвятої Богородиці – 4 грудня за н. ст.).

Вхід Господній в Єрусалим – за тиждень до Пасхи;

Вознесіння Господнє – 40-й день після Пасхи;

П'ятидесятниця (День Св. Трійці) – 50-й день після Пасхи