«Зеонбуд» інвестував $134 млн в побудову мережі

У мережі мовить 22 загальнонаціональних телеканали з 28 та 41 регіональний з 82


Компанія «Зеонбуд», що є провайдером загальнонаціональних цифрових мультиплексів МХ-1, -2, -3, -5, заявляє, що вже повністю змонтувала всі 166 передавальних станцій, включила всі 664 передавачі, і цифрова телемережа повністю введена в експлуатацію. Про це на прес-конференції 31 січня оголосив генеральний директор компанії Віктор Галич (на фото).
За його словами, на побудову мережі пішло 11 місяців. Обсяг інвестицій становить $134 млн. Компанія планує повернути вкладені кошти за 5-6 років, рівень рентабельності проекту становить 19%.

Пан Галич повідомив, що 148 передавальних станцій із 166 змонтовано на спорудах Концерну РРТ. Решта - це вежі компаній «Київстар», «Астеліт», «Укртелеком», «Укрзалізниця» та приватних операторів зв'язку.
Технічне обслуговування мережі здійснює Концерн РРТ і чотири технічні центри «Зеонбуду» (Захід, Центр, Схід, Південь).
Генеральний директор Концерну РРТ Вадим Самсоненко наголосив, що його підприємство, встановлюючи обладнання «Зеонбуду», провело значний обсяг робіт з модернізації своєї мережі. Наприклад, з 90 до 125 метрів наростили щоглу в селі Підгайці під Луцьком. «Невдовзі ми здамо в експлуатацію ще три об'єкти, на яких зможе розміститися цифрове обладнання: вежі в Бердичеві (140 метрів), Малині (77 метрів), Ніжині (140 метрів)», - повідомив він.
Утім, як уточнив «Телекритиці» Віктор Галич, «Зеонбуд» у цих містах вже розмістив обладнання на вежах інших власників (у Бердичеві на вежі приватного оператора, у Ніжині - на опорі залізниці, у Малині - на вежі «Київстару») і переноситиме обладнання на споруди Концерну тільки, якщо вони матимуть перевагу по висоті.
У мережі «Зеонбуду» станом на 31 січня мовить 22 загальнонаціональні канали з 28 (поки не розпочали мовлення нові канали медіагрупи «Україна» «НЛО-ТБ» і «Кіноточка», Goldberry, «Банк-ТВ», «Вінтаж-ТВ» і «Ескулап-ТВ»). З 82 місцевих і регіональних компаній, які отримали ліцензії на місця в МХ-5, мовлення розпочали 41. «Річ у тім, що подача сигналу до станції мультиплексування - це обов'язок самих телекомпаній, і вони ще визначаються і самі домовляються, яким чином це зробити», - пояснив пан Галич «Телекритиці».
Компанія «Зеонбуд» також заявляє, що розрахункове покриття її мережі, складене «Українським державним центром радіочастот» (УДЦР), становить 95% населення України. Тимчасом як за розрахунками «Українського науково-дослідного інституту радіо і телебачення» (УНДІРТ), мережа «Зеонбуду» забезпечить покриття лише 55-60% площі України, де проживає 65-70% населення.


«Телекритика»


Фото Павла Довганя і надані компанією «Зеонбуд»


© 2001—2012, «Телекритика». Всі права застережено

Начальник УДЦР розповів про стан справ із частотами «Зеонбуду»

Український державний центр радіочастот (УДЦР) ще не погодив зі спецкористувачами 119 частот компанії «Зеонбуд» і не завершив міжнародну координацію з Румунією та Молдовою. Таку інформацію на прес-конференції 31 січня оприлюднив начальник УДЦР Павло Слободянюк


За його словами, УДЦР прораховував цифровий частотний план для компанії «Зеонбуд» з урахуванням існуючих радіоелектронних засобів (РЕЗ) аналогового мовлення України і прикордонних країни, РЕЗ повітряної навігації та спецкористувачів, РЕЗ системи CDMA-800, що використовується в Україні та прикордонних країнах, рішень щодо частотних присвоєнь і виділень за угодою «Женева-2006».
«Крім того важливою умовою було використання здебільшого існуючої структури опор і башт. Також одне з найважливіших завдань - забезпечення покриття не менше 95% населення України. Із цим завданням фахівці центру впоралися, і такий частотний план було прораховано», - заявив Павло Слободянюк.
Однак УДЦР зіткнувся з багатьма труднощами. «У липні і листопаді 2011 року ми проводили масштабні натурні випробування зі спецкористувачами, під час яких ми були змушені внести деякі зміни до нашого частотного плану. Були замінені канали в Донецьку, Ковелі, Кузнецовську, Чернівцях, Кіровському, Херсоні та деяких інших містах», - розповів він.
За результатами погодження зі спецкористувачами, із 664 частотних присвоєнь «Зеонбуду»:

- 379 погоджено зі спецкористувачами;

- 166 погоджено за умови проведення дослідної експлуатації;

- 119 перебувають на вирішальному етапі, найближчим часом УДЦР планує отримати погодження.
«У західних країнах робота з розгортання цифрової мережі займала від 10 до 14 років. Наприклад, Великобританія розпочала цю роботу у 1998 році. І вони мають такі самі результати, як Україна отримала практично за рік», - підкреслив пан Слободянюк.
Окрім внутрішнього погодження, УДЦР проводив міжнародну координацію частот. Адже із 664 частотних присвоєнь 220 - поза межами частотного плану «Женева-2006». Тобто кожне з них має бути скоординоване з прикордонними країнами.
«На сьогоднішній день більшість координаційних завдань виконано. Не до кінця вирішені питання координації з Румунією та Молдовою, - розповів Павло Слободянюк. - На Всесвітній радіоконференції, що зараз проходить у Женеві, ми ведемо переговори з румунською делегацією. Ми знайшли взаємоприйнятні позиції, і я думаю, що до кінця конференції, яка завершується 17 лютого, координація з Румунією буде завершена і підписана».
«З Молдовою трохи важче, - додав він. - Але в межах Міжнародного союзу електрозв'язку є процедури, які дозволяють скоординувати частоти, навіть якщо якась країна принципово не хоче погоджувати, не маючи для цього технічного підґрунтя (просто не хоче, як це робить Молдова, у якої нема власного цифрового плану)».
Водночас він так і не назвав кількість частот, які залишаються не скоординованими. Нагадаємо, що станом на вересень 2011 року міжнародну координацію не пройшли 158 частот «Зеонбуду».
Слід зауважити також, що в компанії «Зеонбуд» досі відсутні дозволи УДЦР на експлуатацію радіоелектронних засобів. Хоча висновки щодо можливості використання РЕЗ компанія вже отримала майже всі (649 із 664, як уточнив пан Слободянюк).
Як випливає зі слів Павла Слободянюка, дозволів УДЦР у «Зеонбуду» не буде щонайменше до травня 2012 року. «До травня 2012 року з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення погоджена експериментальна робота РЕЗ цифрової телемережі з метою зміни деяких параметрів. Адже мережа живе і дихає. Будь-яке перенесення передавача і заміна частотного каналу викликає повторний прорахунок всього цифрового плану. Наприклад, один чи два метри розміщення антени - це вже додаткові прорахунки», - пояснив начальник УДЦР.
Водночас він підкреслив, що прорахунки УДЦР підтверджуються, і «мережа працює з параметрами не гіршими за ті, які планувалися».
Як писала «Телекритика», протягом 2011-го - початку 2012 року Нацрада шість разів вносила зміни до ліцензій «Зеонбуду», що стосувалися корегування частот: 16 березня 2011, 1 червня 2011, 9 листопада 2011, 14 грудня 2011, 18 січня 2012, 25 січня 2012. І це ще не кінець: у рішеннях Нацради вказано, що «за результатами міжнародної координації та відповідних погоджень можливе корегування технічних характеристик частотних присвоєнь».
Зокрема, 14 грудня 2011 року 10 передавальних станцій було перенесено в інші населені пункти, а з переліку станцій була виключена станція в місті Красноград іХарківської області. Генеральний директор компанії «Зеонбуд» Віктор Галич пояснив ці рішення відсутністю веж Концерну РРТ для розміщення передавачів і пошуками в тих регіонах веж інших операторів. «Нам довелося перенести одну станцію з Первомайська Харківської області до Кегичівки цієї ж області. Вежа, яку ми знайшли в Кегичівці, замість 120 метрів мала висоту 240 метрів, тобто ми підняли передавач, завдяки чому розширилася зона покриття, яка накрила Красноград. Тому станція в Краснограді стала непотрібною, і ми її вилучили з переліку об'єктів телемережі», - пояснив він.
На запитання «Телекритики», чи залишається в України частотний ресурс для ще чотирьох мультиплексів МХ-4, МХ-6, МХ-7, МХ-8 (за умовами плану «Женева-2006» Україна має вісім телевізійних мультиплексів, які потенційно може розвивати), Павло Слободянюк відповів, що для розвитку цих мультиплексів потрібно звільнити частотний ресурс від використання аналогового телебачення.
«Цей процес залежить не від нас - це Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Але раніше чи пізніше, я думаю, наші руки дійдуть до використання цього частотного діапазону. Як саме він буде використовуватися - питання непросте. У світі багато речей змінюються, багато розмов іде про цифровий дивіденд і подальше використання діапазону не тільки для цифрового телебачення, але й для інших телекомунікаційних технологій. Це питання в Україні на сьогодні є відкритим», - зазначив він.
«Телекритика»