Комунікація – це форма вільного вибору ідей. В комунікативному світі конкуренція йде не лише між ідеями, а й між тим чи іншим комунікативним інструментарієм, який застосовують для її просування. Ми можемо мати хорошу ідею/людину і погану комунікацію і навпаки: погану ідею/людину і хорошу комунікацію. Ідеї перемагають тільки тоді, коли їх підтримано відповідної сили комунікацією.
УВАГА-всі ЗОБРАЖЕННЯ є ІНТЕРАКТИВНИМИ ПОРТАЛАМИ!
неділя, 26 серпня 2012 р.
життя в он ЛАЙНІ або 21 рік незалежності: «Медіа переходять із рук у руки, як земля – з кріпаками або без»
Вилучення "мовної" графи з ліцензій на телерадіомовлення не лише призведе до русифікації українського телебачення, але й негативно позначиться на ринку праці. Про загрозу скорочення робочих місць на українських телеканалах застерегла "Deutsche Welle" директор київського Інституту масової інформації Вікторія Сюмар
Причина такої перспективи, за її словами, у скасуванні 20 серпня Національною радою з питань телебачення й радіомовлення норми про обов'язкове 75%-ве мовлення українською та 25%-ве - мовами регіональних меншин.
На думку експерта, таке нововведення призведе до скорочення виробництва в Україні телепродукції. "Раніше в українському ефірі російської мови і так було значно більше, ніж того вимагала Нацрада. Переважна більшість інформаційних та розважальних програм купується на ринку дешевого російського телевізійного секонд-хенду. Але тепер телеканали будуть мінімально зацікавлені вкладати кошти в його переклад та дублювання українською мовою", - каже Сюмар.
А голова громадської ради при Нацраді України з питань телебачення та радіомовлення Павло Моісеєв зазначає, що визначення мовного балансу фактично залишене на розсуд власників телерадіоорганізацій.
"Мовний закон обмежує вживання мов нацменшин і віддає перевагу російській мові", - вважає він. Моісеєв прогнозує, що й реклама на телебаченні тепер стане переважно російськомовною.
Сюмар також сумнівається у збільшенні телепрограм мовами інших нацменшин, крім російської. Пункт 3-й статті 24-ї закону "Про засади мовної політики в Україні" визначає, що "обсяги загальнодержавного, регіонального і місцевого мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин мають відповідати чисельності мовних груп".
Однак Сюмар не очікує, що ця норма закону буде застосована. "Партія регіонів хоче відзвітувати про виконання обіцянки щодо впровадження російської мови й поставити собі "галочку". Тому кожен регіональний керівник має так само поставити "галочку" й відзвітувати Партії регіонів про виконання цих обіцянок в своєму регіоні", - каже вона.
"В свою чергу, кожна телекомпанія буде звітувати власникові, щоби той міг поставити "галочку" і відзвітувати перед регіональним керівником. Таким чином, працює не закон чи здоровий глузд – працює принцип "галочки", - вважає Сюмар.
А голова правління міжнародної громадської організації "Інтерньюз-Україна" Костянтин Квурт вважає, що Нацрада поспішила виконати вказівки найвищого керівництва, яке прагне "прискорити тотальну русифікацію України". Нагадаємо, 20 серпня Національна рада вилучила графу "мова" з заяв про видачу ліцензій на теле- і радіомовлення. Відповідний наказ підписав голова Нацради з питань телерадіомовлення Володимир Манжосов. Нацрада затвердила нові зразки заяв про видачу (продовження), переоформлення та видачу дубліката ліцензій на мовлення, з яких вилучено графу "Мова(и), якою(ими) вестимуться передачі (%)".
Вилучення графи про мови з ліцензій відповідає вимогам законодавства 29 Серпня 2012р. Незалежна Асоціація телерадіоМовників (НАМ) вважає, що рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про вилучення графи про мови з ліцензій відповідає вимогам законодавства та рекомендує телерадіоорганізаціям реалізовувати ці положення.
«Ми розуміємо, що для будь-якої держави мовне питання є суто політичним і саме так його треба сприймати, - коментує Ольга Большакова, керівник Центру адвокації та лобіювання НАМ, – але для нашої організації однією із найважливіших цілей завжди було створення цивілізованого ринку телерадіомовлення та сприяння легітимності діяльності телерадіоорганізацій. Тому питання про мову мовлення для нас перш за все лежить в юридичній площині. З цієї точки зору, реалізація положень Закону України «Про засади мовної політики» полягає у дерегулюванні діяльності телерадіоорганізацій в частині визначення в програмній концепції частки мовлення певними мовами. На сьогоднішній день ці положення повністю передані на саморегулювання мовників”.
Тетяна Фоміна, юрист, керівник Правового центру Незалежної асоціації телерадіомовників відзначає, що з юридичної точки зору знаходження в ліцензіях графи про мови суперечило б існуючому законодавству:
«Рішення Національної ради відповідає Закону «Про засади мовної політики», оскільки згідно з цим законом телерадіоорганізація сама визначає мову, якою вона веде мовлення. Відповідно, графа в ліцензії «Мова мовлення» не відповідає чинному закону, отже має бути вилученою».
2 коментарі:
Вилучення "мовної" графи з ліцензій на телерадіомовлення не лише призведе до русифікації українського телебачення, але й негативно позначиться на ринку праці.
Про загрозу скорочення робочих місць на українських телеканалах застерегла "Deutsche Welle" директор київського Інституту масової інформації Вікторія Сюмар
Причина такої перспективи, за її словами, у скасуванні 20 серпня Національною радою з питань телебачення й радіомовлення норми про обов'язкове 75%-ве мовлення українською та 25%-ве - мовами регіональних меншин.
На думку експерта, таке нововведення призведе до скорочення виробництва в Україні телепродукції. "Раніше в українському ефірі російської мови і так було значно більше, ніж того вимагала Нацрада. Переважна більшість інформаційних та розважальних програм купується на ринку дешевого російського телевізійного секонд-хенду. Але тепер телеканали будуть мінімально зацікавлені вкладати кошти в його переклад та дублювання українською мовою", - каже Сюмар.
А голова громадської ради при Нацраді України з питань телебачення та радіомовлення Павло Моісеєв зазначає, що визначення мовного балансу фактично залишене на розсуд власників телерадіоорганізацій.
"Мовний закон обмежує вживання мов нацменшин і віддає перевагу російській мові", - вважає він. Моісеєв прогнозує, що й реклама на телебаченні тепер стане переважно російськомовною.
Сюмар також сумнівається у збільшенні телепрограм мовами інших нацменшин, крім російської. Пункт 3-й статті 24-ї закону "Про засади мовної політики в Україні" визначає, що "обсяги загальнодержавного, регіонального і місцевого мовлення державною мовою, регіональними мовами або мовами меншин мають відповідати чисельності мовних груп".
Однак Сюмар не очікує, що ця норма закону буде застосована. "Партія регіонів хоче відзвітувати про виконання обіцянки щодо впровадження російської мови й поставити собі "галочку". Тому кожен регіональний керівник має так само поставити "галочку" й відзвітувати Партії регіонів про виконання цих обіцянок в своєму регіоні", - каже вона.
"В свою чергу, кожна телекомпанія буде звітувати власникові, щоби той міг поставити "галочку" і відзвітувати перед регіональним керівником. Таким чином, працює не закон чи здоровий глузд – працює принцип "галочки", - вважає Сюмар.
А голова правління міжнародної громадської організації "Інтерньюз-Україна" Костянтин Квурт вважає, що Нацрада поспішила виконати вказівки найвищого керівництва, яке прагне "прискорити тотальну русифікацію України".
Нагадаємо, 20 серпня Національна рада вилучила графу "мова" з заяв про видачу ліцензій на теле- і радіомовлення. Відповідний наказ підписав голова Нацради з питань телерадіомовлення Володимир Манжосов. Нацрада затвердила нові зразки заяв про видачу (продовження), переоформлення та видачу дубліката ліцензій на мовлення, з яких вилучено графу "Мова(и), якою(ими) вестимуться передачі (%)".
www.imi.org.ua
Вилучення графи про мови з ліцензій відповідає вимогам законодавства
29 Серпня 2012р.
Незалежна Асоціація телерадіоМовників (НАМ) вважає, що рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про вилучення графи про мови з ліцензій відповідає вимогам законодавства та рекомендує телерадіоорганізаціям реалізовувати ці положення.
«Ми розуміємо, що для будь-якої держави мовне питання є суто політичним і саме так його треба сприймати, - коментує Ольга Большакова, керівник Центру адвокації та лобіювання НАМ, – але для нашої організації однією із найважливіших цілей завжди було створення цивілізованого ринку телерадіомовлення та сприяння легітимності діяльності телерадіоорганізацій. Тому питання про мову мовлення для нас перш за все лежить в юридичній площині. З цієї точки зору, реалізація положень Закону України «Про засади мовної політики» полягає у дерегулюванні діяльності телерадіоорганізацій в частині визначення в програмній концепції частки мовлення певними мовами. На сьогоднішній день ці положення повністю передані на саморегулювання мовників”.
Тетяна Фоміна, юрист, керівник Правового центру Незалежної асоціації телерадіомовників відзначає, що з юридичної точки зору знаходження в ліцензіях графи про мови суперечило б існуючому законодавству:
«Рішення Національної ради відповідає Закону «Про засади мовної політики», оскільки згідно з цим законом телерадіоорганізація сама визначає мову, якою вона веде мовлення. Відповідно, графа в ліцензії «Мова мовлення» не відповідає чинному закону, отже має бути вилученою».
Прес-центр НАМ
Дописати коментар