середа, 8 лютого 2012 р.

МОСКВА, ЄВРОСОЮЗ, УКРАЇНА або лебідь, рак та щука

4 коментарі:

дописувач сказав...

Україна ніколи не стане членом Європейського Союзу.

Таку думку висловив екс-президент України Леонід Кучма в ході круглого столу сьогодні в Києві.

«Ніколи Україна не приймуть до Євросоюзу. Євросоюзу хоча б зі своїми проблемами впоратися, а не з великої України », - сказав Кучма.

При цьому він висловив думку, що Україна «не треба бігти» в ЄС, а слід впроваджувати європейські стандарти життя. «Однак просто так їх закони до нас застосовувати не можна. Необхідно підводити їх під наш грунт », - зазначив екс-президент.

Він також заявив, що не бачить майбутнього України без Росії, і відзначив, що Росія без України теж навряд чи впорається. «Свої проблеми Росія самостійно не витягне. Тільки разом з Україною та іншими країнами СНД », - вважає Кучма

володимир сказав...

Министр иностранных дел Польши Радослав Сикорский утверждает, что в ЕС нет ни политической воли, ни политических условий даже для подписания соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС, не говоря уже о его ратификации.

"Документ будет парафирован и официально подписан в течение следующих нескольких недель. Но после этого возникает вопрос подписания и ратификации Европейским парламентом от имени Евросоюза, а также всеми странами - членами ЕС. И пока, я должен сказать, что нет в ЕС политической воли и не существует политических условий в наших отношениях, для того, чтобы рассчитывать даже на подписание соглашения. Поскольку есть ощущение, что принципы, задекларированные в соглашении - верховенство права, демократия - в Украине в полной мере не выполняются", - сказал Сикорский в интервью на 5 канале.

Также он отдельно подчеркнул, что высокие круги, формирующие общественное мнение в Евросоюзе, убеждены, что процесс над экс-премьер-министром Украины Юлией Тимошенко не был честным, поэтому в Европарламенте вряд ли найдется достаточное количество голосов, чтоб продвинуть решение в пользу украинско-европейского соглашения. "Очень высокие круги, формирующие общественное мнение Европы не уверены, что это был честный процесс. И поэтому, я просто не вижу, где можно взять достаточное количество голосов для того, чтобы сделка была принята Европарламентом", - заявил польский министр.

Ранее, вчера, Сикорский заметил, что сближение Украины с Европой осложняется ее внутренними политическим конфликтами.

ПАН ПОЛЯК сказав...

Польща неухильно дотримується позиції, що майбутнє України - у Європейському Союзі. Таку думку розділяє як урядова коаліція, так і опозиція.

Підтримка України в її європейських прагненнях стала свого роду традицією, не зважаючи на те, хто керує країною - праві, ліві чи центристські сили. Традицією стало й те, що питанням України займаються президенти, хоча закордонна політика знаходиться у повноваженнях уряду.

Цей етап започаткував ще у 1990-х роках президент Александр Квасневський. Його наступники – Лех Качинський і Броніслав Коморовський – послідовно продовжують зміцнювати українсько-польські відносини, сприяючи євроінтеграційним цілям Києва. Однак робити це після арешту і ув'язнення Юлії Тимошенко

Чи змінилася позиція Польщі після арешту Юлії Тимошенко?

Євроінтеграція

Минулого року Польща головувала у Європейському Союзі. Це був унікальний шанс для Києва на те, щоб поглибити відносини з ЄС. Адже жодна інша країна-член ЄС так палко не підтримує Україну.

Варшава планувала, що саме під час її головування буде підписано Угоду про асоціацію між Україною і ЄС. Отож головним завданням польських дипломатів і політиків було завершення переговорного процесу у питанні асоційованого членства. Перемовини пройшли успішно, однак Україна втратила шанс на отримання асоційованого членства в ЄС.

Головним бар’єром було ув’язнення Юлії Тимошенко. Хоча Польща не змінила своєї проукраїнської позиції, така розправа з опозиційним політиком, екс-прем’єр-міністром, розчарувала Варшаву і ряд європейських столиць.

Адже після Помаранчевої революції Україна стала свого роду міжнародним брендом демократії на пострадянському просторі. Минулорічне затримання Тимошенко знищило цей імідж. Під час саміту "Східного партнерства", який відбувся минулого року у Варшаві, було підтверджено, що справа Тимошенко матиме негативні наслідки для інтеграційних прагнень Києва.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск застеріг, що недотримання демократичних стандартів може ускладнити процес підписання угоди про асоціацію між ЄС і Україною. Оскільки Київ не прислухався до цих заяв, готові до підпису документи, парафування яких було заплановано на грудневий саміт Україна-ЄС, відкладено до архіву.

Євро-2012

Оскільки поглиблення співробітництва України з Європейським Союзом на даний момент не стоїть на порядку денному, головним предметом українсько-польського співробітництва у першій половині цього року буде підготовка і проведення чемпіонату Європи по футболу. Тож з міністром Сікорським до Києва прибули його заступники та керівники відповідних департаментів.

Головне завдання – створення сприятливих умов для вболівальників, з урахуванням вимог Європейського Союзу та Шенгенської зони, членами яких є Польща. Адже про безвізовий режим Україна поки що не може навіть мріяти. Тому українські вболівальники на матчі до Польщі потребуватимуть віз.

Для своєчасної їх видачі усім бажаючим міністерство закордонних справ Польщі збільшить кількість своїх працівників у консульських установах в Україні. Вболівальники можуть отримати візи на Євро-2012 починаючи з березня. Вирішується питання плати за візи. Напередодні візиту до України речник МЗС Польщі заявив, що, можливо, їх видаватимуть безкоштовно. Однак остаточне рішення залежатиме від домовленостей на рівні міністрів.

Під час сьогоднішнього візиту Радослав Сікорський зустрівся не лише з представниками уряду, а й опозиції.

Західні дипломати застосовують такий формат візитів у країнах, у яких існує загроза для демократії. Саме так сприймається одноосібне керування державою Віктора Януковича, а його проявом є боротьба з опозицією з використанням державних інститутів, зокрема судочинства.

Якщо це не зміниться, поглиблення відносин між Україною і Європейським Союзом не буде. Адже Брюссель не погодиться на поступки у питанні демократичних цінностей, що може стати приводом для зачинення дверей перед Україною на Заході.

дописувач сказав...

Українські експерти вважають, що запровадження санкцій проти українських чиновників, а також згортання співпраці із правоохоронними органами можуть стати реальністю, якщо українська влада не виконуватиме вимог Євросоюзу та Парламентської Асамблеї Ради Європи.

Директор Інституту публічної політики Віктор Чумак припускає, що санкції проти деяких осіб вже можуть діяти, проте їх не оголошують офіційні органи ЄС і США.

"Цілком можливо, що Європейський Союз та США не запроваджують санкції проти України публічно, але окремі особи, зокрема, судді та прокурори, вже підпали під непублічні санкції, і їм буде відмовлено в отриманні віз", - сказав експерт 30 січня.

Віктор Чумак нагадав, що у більшості резолюцій євроструктур стосовно України наголошується на несправедливій системі правосуддя в Україні. Тому, на його думку, у першу чергу під санкції можуть потрапити чиновники, причетні до правосуддя.

Європа буде обережнішою із правоохоронними відомствами

Науковий директор Інституту євро-атлантичного співробітництва Олександр Сушко вважає, що у разі, як в Україні триватиме згортання демократичних процесів, це може позначитися на співпраці між європейськими та українськими правоохоронними органами, а це, своєю чергою, призведе до ускладнення виконань Україною плану дій щодо лібералізації візового режиму, повідомляє агентство УНН.

Олександр Сушко нагадав, що у плані дій з лібералізації візового режиму закладений пункт про посилення міжнародної співпраці правоохоронних органів, однак ця співпраця може опинитися під загрозою.

"Є дуже багато засобів міжнародної співпраці на рівні міністерства внутрішніх справ, а також інших органів, що ведуть розслідування, які здійснюють обмін чутливою інформацією тощо. І якщо в країні відбувається згортання певних демократичних стандартів, то країни ЄС значно обережніше ставляться до будь-якого обміну інформацією з такою країною", - сказав Олександр Сушко.

"Вважається, що обмін оперативною інформацією може бути використаний правоохоронними органами недемократичної країни для посилення тиску на опозицію чи на громадські організації. І цей фактор враховуватиметься, якщо в Україні цей негативний тренд триватиме. Україна просто не зможе виконати технічні критерії в частині правоохоронної співпраці, адже Євросоюз просто не йтиме на таку співпрацю", - заявив один із керівників Інституту євро-атлантичного співробітництва.

Як приклад він згадав Білорусь, з чиїми правоохоронними органами співпраця європейських правоохоронців практично не ведеться.

26 січня Парламентська Асамблея ради Європи ухвалила резолюцію, у якій поміж іншого ідеться про можливість запровадження санкцій проти України.

Лібералізація віз - швидше, ніж асоціація?

Водночас, колишній заступник міністра закордонних справ Валерій Чалий припускає, що Україна має набагато більші шанси у швидшому просуванні на шляху до лібералізації візового режиму з Європейським Союзом, ніж на шляху до аcоціації.

"Найближчим часом, у найближчі роки, це одна з реальних сфер, де Україна та ЄС можуть досягти успіху", - вважає Валерій Чалий.

Експерт зазначив, що на відміну від угоди про асоціацію, лібералізація візового режиму більше юридичне, аніж політичне питання. Екс-заступник міністра закордонних справ наголосив, що загалом питання лібералізації візового режиму слід максимально деполітизувати.

Крім того, він вважає, що українській владі слід рухатися шляхом розширення меж угоди про спрощений візовий режим з державами Шенгенської зони, зокрема домогтися поширення дії такої угоди на всі категорії громадян України.