Нацрада визначила переможців на залишок вільних місць у МХ-5 |
ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "РІВНЕ 1"
ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "РИТМ"
12 вересня Національна рада завершила засідання з підбиття підсумків конкурсу на вільні частоти в багатоканальній телемережі з регіональним покриттям МХ-5 та визначила переможців.
Загалом, для участі в цьому повторному конкурсі на мовлення в мультиплексі МХ-5 було подано 179 заяв від 46 компаній з більшості областей України.
Як повідомлялося раніше, з 123 населених пунктів, де були вільні канали мовлення, у 44-х взагалі не виявилося претендентів (66 каналів мовлення). Після підбиття підсумків конкурсу в 34 населених пунктах претенденти не набрали необхідної кількості голосів, і переможця не було визначено (55 каналів залишилися вільними). У деяких пунктах, що мали по два вільні канали, переможця визначено лише на одному.
Таким чином, залишаються вільними 121 канал (програми) у 94 населених пунктах.
Віддаючи свої голоси на користь тієї чи іншої компанії, члени Національної ради насамперед звертали увагу на програмні концепції каналів та їх відповідність конкурсним умовам. У разі, якщо на канал претендувала лише одна компанія, але її зобов’язання не були переконливими, то голосування виявлялося негативним.
Так, перший заступник голови Національної ради Оксана Головатенко під час брифінгу, що відбувся по закінченні засідання, заявила: «Не треба обирати з гіршого краще. Треба прагнути того, щоб компанії дослухалися до наших рекомендацій і подавали в ефір якісний продукт».
Заступник голови Національної ради Лариса Мудрак наголосила на кількох моментах цього конкурсу. Вона зауважила, що «є очевидна тенденція: компанії, які не виграли минулого разу, цього разу показали свою динаміку росту. Наприклад, такі як «TV-4» із Тернопільщини, «Рівне 1» та «Ритм» із Рівненщини. Отже, ми бачимо, що місцеві компанії прислухалися до нас».
Крім цього, Лариса Мудрак назвала ще один позитивний, на її думку, чинник: деякі маленькі місцеві компанії почали об’єднуватися для спільного мовлення. «Нагадаю, – сказала вона, – це європейська практика. Необхідність такого кроку очевидна, оскільки ви бачите, що ці маленькі мовники мають лише по кілька годин ефіру, і в них немає можливості самостійно забезпечити цілодобове мовлення».
Минулого року під час конкурсу на МХ-5 такий приклад показала лише одна телерадіоорганізація «РАІ» з Івано-Франківщини. На цьому конкурсі ще кілька компаній об’єднали свої зусилля і здобули довіру регулятора. Представники деяких мовників говорили про своє можливе об’єднання уже під час презентації програмних концепцій. На жаль, такі заяви вже під час розгляду конкурсних питань врахувати не було можливості.
Конкурс засвідчив, що під час голосування члени Національної ради надавали перевагу місцевим телеканалам. Так, із 25 переможців 21 компанія – місцеві мовники, 4 – регіональні.
Загалом, для участі в цьому повторному конкурсі на мовлення в мультиплексі МХ-5 було подано 179 заяв від 46 компаній з більшості областей України.
Як повідомлялося раніше, з 123 населених пунктів, де були вільні канали мовлення, у 44-х взагалі не виявилося претендентів (66 каналів мовлення). Після підбиття підсумків конкурсу в 34 населених пунктах претенденти не набрали необхідної кількості голосів, і переможця не було визначено (55 каналів залишилися вільними). У деяких пунктах, що мали по два вільні канали, переможця визначено лише на одному.
Таким чином, залишаються вільними 121 канал (програми) у 94 населених пунктах.
Віддаючи свої голоси на користь тієї чи іншої компанії, члени Національної ради насамперед звертали увагу на програмні концепції каналів та їх відповідність конкурсним умовам. У разі, якщо на канал претендувала лише одна компанія, але її зобов’язання не були переконливими, то голосування виявлялося негативним.
Так, перший заступник голови Національної ради Оксана Головатенко під час брифінгу, що відбувся по закінченні засідання, заявила: «Не треба обирати з гіршого краще. Треба прагнути того, щоб компанії дослухалися до наших рекомендацій і подавали в ефір якісний продукт».
Заступник голови Національної ради Лариса Мудрак наголосила на кількох моментах цього конкурсу. Вона зауважила, що «є очевидна тенденція: компанії, які не виграли минулого разу, цього разу показали свою динаміку росту. Наприклад, такі як «TV-4» із Тернопільщини, «Рівне 1» та «Ритм» із Рівненщини. Отже, ми бачимо, що місцеві компанії прислухалися до нас».
Крім цього, Лариса Мудрак назвала ще один позитивний, на її думку, чинник: деякі маленькі місцеві компанії почали об’єднуватися для спільного мовлення. «Нагадаю, – сказала вона, – це європейська практика. Необхідність такого кроку очевидна, оскільки ви бачите, що ці маленькі мовники мають лише по кілька годин ефіру, і в них немає можливості самостійно забезпечити цілодобове мовлення».
Минулого року під час конкурсу на МХ-5 такий приклад показала лише одна телерадіоорганізація «РАІ» з Івано-Франківщини. На цьому конкурсі ще кілька компаній об’єднали свої зусилля і здобули довіру регулятора. Представники деяких мовників говорили про своє можливе об’єднання уже під час презентації програмних концепцій. На жаль, такі заяви вже під час розгляду конкурсних питань врахувати не було можливості.
Конкурс засвідчив, що під час голосування члени Національної ради надавали перевагу місцевим телеканалам. Так, із 25 переможців 21 компанія – місцеві мовники, 4 – регіональні.
Стаття 26. Конкурсна гарантія 1. Для підтвердження намірів та зобов'язань щодо власних пропозицій до конкурсу на отримання ліцензії претендент здійснює грошовий внесок під конкурсну гарантію. 2. Конкурсна гарантія є обов'язковою умовою для участі в конкурсі. Розмір грошового внеску під конкурсну гарантію встановлюється рішенням Національної ради за умови, що він не перевищує 10 відсотків заявленого максимального розміру ліцензійного збору. 3. Грошовий внесок під конкурсну гарантію зараховується переможцеві конкурсу на отримання ліцензії в загальну суму ліцензійного збору. Грошовий внесок інших учасників, які не стали переможцями конкурсу, зараховується до державного бюджету. Стаття 27. Ліцензія на мовлення 1. Ліцензія на мовлення видається не пізніше ніж у десятиденний строк після прийняття Національною радою рішення про видачу ліцензії за умови сплати ліцензійного збору і є єдиною законною підставою на право мовлення. 2. Форма ліцензії на мовлення встановлюється Національною радою відповідно до вимог цього Закону. 3. У ліцензії на мовлення вказуються: а) назва телерадіоорганізації, її реквізити та інші вихідні дані (логотип, позивні, емблема тощо); б) місцезнаходження, юридична та фактична адреси організації; в) вид мовлення та територія розповсюдження програм згідно з додатком до ліцензії; г) загальні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі (для багатоканальних телемереж вказується оператор телекомунікацій); ґ) періодичність, час, обсяги та сітка мовлення; { Пункт "д" частини третьої статті 27 виключено на підставі Закону N 5029-VI ( 5029-17 ) від 03.07.2012 } е) дата набрання ліцензією чинності; є) строк дії ліцензії. 4. Обов'язковими додатками до ліцензії на мовлення є: програмна концепція мовлення; організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання, взяті організацією-ліцензіатом під час конкурсного відбору або під час розгляду її заяви Національною радою при отриманні ліцензії на позаконкурсних засадах; докладні характеристики каналу мовлення, мережі мовлення, багатоканальної телемережі: частота (частоти), місцезнаходження та потужність передавача (передавачів), територія розповсюдження програм, місцезнаходження головної станції багатоканальної телемережі, максимальна кількість каналів (ресурс) багатоканальної телемережі, територія розташування (прийому) багатоканальної мережі; відомості про власників (співвласників) організації-ліцензіата та розподіл часток її статутного капіталу, для акціонерного товариства - повний список акціонерів, які володіють пакетами акцій більш як по п'ять відсотків; відомості про органи управління організації-ліцензіата: керівник організації, члени органів управління організації - правління, ради директорів, наглядової ради тощо (для кожної з осіб - прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, громадянство, адреса). 5. Визначені ліцензією на мовлення та додатками до ліцензії організаційні, технологічні та змістовні характеристики мовлення, а також організаційно-технічні, фінансові, інвестиційні зобов'язання ліцензіата становлять умови ліцензії на мовлення. 6. Умови ліцензії визначаються Національною радою за погодженням з претендентами на отримання ліцензії в порядку, визначеному цим Законом, та затверджуються рішенням Національної ради. 7. Ліцензіат зобов'язаний виконувати умови ліцензії. Національна рада контролює виконання ліцензіатами умов ліцензій, а в разі їх порушення - застосовує штрафні санкції відповідно до вимог цього Закону.
2 коментарі:
12 вересня Національна рада завершила засідання з підбиття підсумків конкурсу на вільні частоти в багатоканальній телемережі з регіональним покриттям МХ-5 та визначила переможців.
Загалом, для участі в цьому повторному конкурсі на мовлення в мультиплексі МХ-5 було подано 179 заяв від 46 компаній з більшості областей України.
Як повідомлялося раніше, з 123 населених пунктів, де були вільні канали мовлення, у 44-х взагалі не виявилося претендентів (66 каналів мовлення). Після підбиття підсумків конкурсу в 34 населених пунктах претенденти не набрали необхідної кількості голосів, і переможця не було визначено (55 каналів залишилися вільними). У деяких пунктах, що мали по два вільні канали, переможця визначено лише на одному.
Таким чином, залишаються вільними 121 канал (програми) у 94 населених пунктах.
Віддаючи свої голоси на користь тієї чи іншої компанії, члени Національної ради насамперед звертали увагу на програмні концепції каналів та їх відповідність конкурсним умовам. У разі, якщо на канал претендувала лише одна компанія, але її зобов’язання не були переконливими, то голосування виявлялося негативним.
Так, перший заступник голови Національної ради Оксана Головатенко під час брифінгу, що відбувся по закінченні засідання, заявила: «Не треба обирати з гіршого краще. Треба прагнути того, щоб компанії дослухалися до наших рекомендацій і подавали в ефір якісний продукт».
Заступник голови Національної ради Лариса Мудрак наголосила на кількох моментах цього конкурсу. Вона зауважила, що «є очевидна тенденція: компанії, які не виграли минулого разу, цього разу показали свою динаміку росту. Наприклад, такі як «TV-4» із Тернопільщини, «Рівне 1» та «Ритм» із Рівненщини. Отже, ми бачимо, що місцеві компанії прислухалися до нас».
Крім цього, Лариса Мудрак назвала ще один позитивний, на її думку, чинник: деякі маленькі місцеві компанії почали об’єднуватися для спільного мовлення. «Нагадаю, – сказала вона, – це європейська практика. Необхідність такого кроку очевидна, оскільки ви бачите, що ці маленькі мовники мають лише по кілька годин ефіру, і в них немає можливості самостійно забезпечити цілодобове мовлення».
Минулого року під час конкурсу на МХ-5 такий приклад показала лише одна телерадіоорганізація «РАІ» з Івано-Франківщини. На цьому конкурсі ще кілька компаній об’єднали свої зусилля і здобули довіру регулятора. Представники деяких мовників говорили про своє можливе об’єднання уже під час презентації програмних концепцій. На жаль, такі заяви вже під час розгляду конкурсних питань врахувати не було можливості.
Конкурс засвідчив, що під час голосування члени Національної ради надавали перевагу місцевим телеканалам. Так, із 25 переможців 21 компанія – місцеві мовники, 4 – регіональні.
RadioS
"Сфері" не дають ліцензію через ретрансляцію "Зіку".
Якщо б вони під конкурс вийшли б на цілодобове власне мовлення, то теж сумніваюсь, що перемогли.
В Тернополі та області теж подавався місцевий кабельний канал - безрезультатно, правда одне місце ще є, подивимось ефірний 24 тільки в місті, кабельний на всій території, що залишилася, чи новий гравець.
Дописати коментар