СССР. Крах империи
...МЕСТУ ВСТРЕЧИ ИЗМЕНИТЬ НЕЛЬЗЯ
Москаль
Материал из Википедии — свободной энциклопедииПо мнению российского историка А. Миллера:
В отличие от польского moskal, обозначавшего всех великороссов, малорусский москаль относился только к чиновнику, офицеру и солдату, то есть к «госслужащим». Наиболее типичной чертой москаля в малорусских поговорках выступает склонность к обману и вообще пройдошливость. При ближайшем рассмотрении облик москаля оказывается очень близок к облику солдата из великорусских сказок, которые, впрочем, в отличие от малорусских пословиц, симпатизируют этому персонажу, а не надуваемому им мужику. Если вспомнить, что русская армия до второй половины XIX в. не имела казарм и квартировала по домам и хатам, а содержимое солдатского котелка прямо зависело от пройдошливости его хозяина, то происхождение малороссийского образа москаля становится вполне понятным. Для великорусского крестьянина у малороссов был целый ряд других названий (наиболее распространенное — кацап), лишенных, в отличие от москаля, интенсивной негативной окраски.
Ukrainian History: Chronological TableПо свидетельству Лескова, малоросс боится всякого обмана, он боится и «жида», и москаля, хотя жида он боится несколько менее, а москаля несколько более. Москаля хохол иначе себе и не представляет, как обманщика, как предприимчивого, пронырливого и ловкого человека, с которым человек тихого малороссийского характера никак не может справиться. Когда москаль хвалится (в «Катерине» Шевченко), он говорит: «Кого наши не надуют». Вместо слова «солгать» малороссы говорят: «не кажите по-московськи»; хвастать тоже называется «москаля свезть». Такие обороты народного сложения показывают, что малоросс в самом деле весьма боится способнейшего к обману великоросса и не чувствует симпатий к его разухабистой натуре.
7 коментарів:
"Сырная война" между Украиной и Россией может закончиться достаточно скоро, прогнозирует исполнительный директор Международного фонда Блейзера Олег Устенко.
"Держать ограничения в длительной перспективе не выгодно ни одной, ни другой стороне. Мое ожидание, что в достаточно короткой перспективе эта сырная баталия закончится", - сказал он на пресс-конференции в пятницу в Киеве, сообщает Интерфакс-Украина.
В то же время, эксперт не исключил, что возникнет какой-нибудь другой конфликт - ограничение на ввоз другой украинской продукции в Россию.
По мнению Устенко, в краткосрочной перспективе запрет на ввоз украинских сыров в Россию будет выгоден украинским потребителям, поскольку украинские предприятия переориентируются на внутренний рынок, что вызовет снижение цен на сырную продукцию.
Но в долгосрочной перспективе, поскольку украинские экспортеры не в состоянии продавать свою продукцию на международные рынки, это может иметь негативные последствия.
Также эксперт высказал мнение, что сырный конфликт между Украиной и Россией "лежит не в экономической плоскости, а в геополитической".
"Российской Федерации накануне выборов важно показать, что Украина является совершенно управляемой, по крайней мере, через нерыночные административные меры воздействия ", - сказал Устенко.
Как сообщалось, Роспотребнадзор начал изымать из оборота в России и приостановил ввоз в РФ сыров украинских производителей ЧП "Прометей" (Черниговская область), АО "Пирятинский сырзавод" (Полтавская область) и ООО "Гадячсыр" (Полтавская область). По словам руководителя ведомства Геннадия Онищенко, данная продукция не соответствует российским требованиям технического регламента на молочную продукцию и молоко.
Наше ретранслятивне, а ще й, м’яко кажучи, не надто незалежне телебачення, переспівуючи зроблені політиками заяви й коментарі, знехтувало при цьому такою «дрібничкою», як переконливість, як розглядання справи по суті. З переважної більшості телематеріалів напрошується висновок, ніби Росія заборонила імпорт усіх українських сирів. Хоча, наприклад, газета «КоммерсантЪ в Украине» повідомляла назву саме тих трьох вітчизняних виробників, до яких «Роспотребнадзором» було застосовано санкції: ПП «Прометей», «Пирятинський сирзавод», «Гадячсир». Та й Україна давно вже не комуністична. В ній давно вже немає міністерства сирної промисловості, якому належали б усі сироварні. А за такої ситуації що означає «український сир»? Нісенітниця якась виходить. От і гадають глядачі: припустімо, якийсь виробник порушив-таки технологічні норми й вимоги. То чому Росія не заборонила імпорт сирів саме цього виробника, до чого тут уся Україна? Які саме дослідження проводили росіяни, й хто, яка саме інстанція їх проводила – чи нагадують про це телеканали, а чи одного разу згадали й забули? Які сири й чийого виробництва виявилися не відповідними російським стандартам якості? Є відповіді на ці запитання чи немає? А й справді: чи бодай раз було названо – тобто перелічено – всіх трьох виробників, чию продукцію росіяни заборонили? А чи розмови так і йдуть на рівні абстракцій та узагальнень?
Що відбувалося б за подібної ситуації десь «у Європах»? А відбувалося б одне-єдине: телеканали засипали б російське посольство запитами про подробиці й конкретні обставини невтішного для українців рішення росіян. Щоб мати не лише синхрони пана Оніщенка, а й офіційні роз’яснення. Відсутність відповідей або відверті відписки були би красномовнішими за будь-яку відповідь. Наше ж телебачення за звичкою слово в слово повторює й тиражує думки політиків, чим і розписується: слова політиків є для нього переконливішими доказами, ніж «матеріальні» аргументи. Слова політиків важать більше за об’єктивну реальність, за сутність справи.
І, до речі, знаючи про стосунки нинішньої влади й телебачення, не можна уникнути запитання про мету цього всезагального замовчування (а йдеться саме про замовчування або, принаймні, неакцентування) того факту, що російська заборона стосується не українських сирів як таких, а лише продукції трьох конкретних виробників. Чи взагалі розрізняє наша влада Україну як державу (суб’єкта міжнародного публічного права) та українських виробників (суб’єктів цивільного права)? Анонсована владою приватизація всього й уся вкупі з нерозрізненням державного та приватного – дуже цікаві висновки міг б дати аналіз філософії управління державою, яка сьогодні домінує. Чергового разу доводиться пошкодувати з приводу практичної відсутності в Україні телеаналітики.
Премьер-министр Украины Николай Азаров убежден, что отношения с Россией после президентских выборов в этой стране будут развиваться динамичнее. Такое мнение он высказал в эфире программы "Шустер Live" в пятницу, 17 февраля.
"Мы обречены на хорошие отношения с нашим великим соседом", - сказал он, исторически сложилось так, что Украина имеет большого и влиятельного соседа - Россию. "Мы должны учитывать, что рядом с нами расположена большая страна со своими интересами. И наша задача - сделать так, чтоб они учитывали наши интересы, а мы учитывали их интересы", - подчеркнул Николай Азаров.
"Я думаю, что процесс неизбежен. Завершится эта избирательная кампания, и наши отношения будут развиваться по восходящей", - уверен премьер-министр.
"Кохайтеся, чорнобриві,
Та не з москалями,
Бо москалі — чужі люде (вариант: люди зліє),
Роблять лихо з вами.
Москаль любить жартуючи,
Жартуючи кине;
Піде в свою Московщину,
А дівчина гине.
Президент Латвії Андріс Берзіньш подякував громадянам країни, які на референдумі проголосували проти надання російській мові державного статусу.
"Дякую всім, хто став на захист державної мови та Латвії як єдиної країни в світі, де латиська мова, народні традиції і все латиське можуть існувати, розвиватися і об'єднувати всіх, хто є істинними патріотами цієї країни", - сказав Берзіньш журналістам в неділю.
За словами президента Латвії, референдум став серйозним уроком для суспільства.
"Я дякую всім, хто зумів зберегти в напруженій атмосфері референдуму холоднокровність і толерантність, не піддався на провокації та розпалювання ворожнечі. Одночасно нам потрібно пам'ятати, що з референдумом нічого не закінчується.
Всі, хто хоче тут жити на основі взаємної поваги і розуміння, повинні негайно розпочати дискусію, діалог про те, як подолати підозри, образи та непорозуміння. В іншому випадку люди з екстремістськими поглядами зможуть так само маніпулювати нашим суспільством, як це нерідко траплялося раніше", - сказав Берзіньш.
Нагадаємо, в суботу, 18 лютого, в Латвії пройшов референдум про визнання російської мови другою державною. За останніми даним ЦВК Латвії, "проти" проголосували близько 80% відсотків громадян країни. Відзначимо, що явка на референдумі була досить високою - в процедурі взяли участь 69,23% латвійських виборців.
Низка російських священиків, стурбованих непростою передвиборчою ситуацією в країні, вирішили скласти спеціальний молебень про напоумлення можновладців і про благополучне облаштуванні життя в Росії, повідомляє NEWSru.
"Вибори самі по собі не дають для населення жодного серйозного результату не тільки в Америці, а й у Росії. Значущі зміни відбуваються залежно від духовного стану народу: Якщо ж ми зовсім не стараємося в проханнях наших про потрібну владу, а лише лихословимо, сміючись над немічними діями політиків, то чому ми повинні чекати від Господа благого облаштування суспільства і держави?", - відзначають священнослужителі у своєму зверненні.
У тексті пропонованого молебню, зокрема, є таке прохання, як привести “ко правлению мужей мудрыхъ и благоразумныхъ, аще возможно и святыхъ, не своего ищущихъ, но к деланию богоугодному и народу нашему спасительному".
Лише у молитовному зверненні до справжнього джерела влади - Бога, впевнені священнослужителі, "народ наш подолає обмеженість "виборів" і одержить надію в сучасних умовах одержати гідну владу від Бога".
Цю ініціативу пропонується розглянути на загальноцерковному рівні. Молебень, присвячений "затвердженню загального благого владного порядку у Вітчизні", пропонується використовувати не тільки з нагоди виборів до вищих органів влади, а й "у кожному окремому випадку, наприклад, при зміні начальника управи".
Є ризики (цілком реальні), що тема референдуму щодо надання російській статусу другої державної мови в Україні буде активно розкручуватися напередодні парламентських виборів представниками партії влади. Не виключено, що деякі гарячі голови пропонуватимуть провести такий референдум разом із парламентськими виборами, сподіваючись мобілізувати цим електорат Східної України, який почав розчаровуватися в Партії регіонів. Основний аргумент цих «гарячих голів» - показати електорату, що Янукович та Партія регіонів виконують свої передвиборчі обіцянки (питання російської як другої державної було у виборчій програмі кандидата в президенти Віктора Януковича).
Ті ж самі «гарячі голови» думають, що таким чином вони зроблять приємно Росії. Проте Росії завжди мало, і як ти її не задовольняй, вона все одно хотітиме ВСЕ. Останні заяви керівника передвиборчого штабу Путіна Станіслава Говорухіна про повернення Криму це підтверджують. Хто ще не чув, наводжу цитату:
«Мы должны понимать, что возможности возвращения Крыма и Севастополя мирным, а тем более военным путем в наше время затруднительны, если не невозможны в принципе. Крым можно вернуть только вместе с Украиной. Уже сегодня, когда мы подаем голос в защиту русских в Крыму, русские в Одессе, Луганске, Харькове спрашивают: а как же мы? Самое лучшее из того, что мы можем придумать: сделать все, чтобы Украина сохранилась в общем экономическом, религиозном, культурно-историческом пространстве с Россией».
Дописати коментар